Обговорення Статуту

Шановні члени товариства!

В процесі  обговорення,  розгляду проектів статуту є потреба пояснення  щодо вірного чи не вірного тлумачення тих чи інших норм законодавства, та чи не суперечить те чи інше положення Статуту закону.

1. Розділ 2 "Мета і завдання об'єднання". У блоці проблемних питань  є п.3.3.3  застосування законодавства про права громадських об’єднань,  а саме

- право на підприємницьку діяльність громадських об’єднань.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно зі статтями 85, 86 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті отримання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства можуть поряд зі свою основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлене законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

У зв'язку із введенням в дію Закону України «Про громадські об’єднання» . Стаття 21 вказаного Закону прямо передбачає право громадських організацій здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Реєстру громадських об'єднань.

Тобто громадська організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. такий дохід, на відміну від прибутку підприємства, не може бути розподілений між засновниками та членами громадської організації і має бути спрямований виключно на досягнення мети громадської організації. (Лист Державної податкової служби України від 26.03.2013 № 1790/Щ/15-14-14)

Проте, у статуті згідно пункту 157.15 Податкового кодексу України,  статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність. Як приклад, товариство могло б зменшити витрати на вивіз сміття та мати за це додаткові кошти від підприємницької діяльності збираючи, сортируючи та здаючи окремо пластик, склобій, (що коштує 900 грн за тону). На очистку озера потрібні значні кошти, які б можливо отримати  від продажу піску, ілу. Актуальними були б послуги з охорони, створивши в товаристві відповідний підрозділ.


2. Потрібно взяти до відома, що в разі виходу або виключення із членів товариства, виникає проблемне питання, адже відповідно з ст.151 податкового кодексу, надати будь які послуги в тому числі з електропостачання не члену товариства буде неможливо.

(згідно вимог Податкового кодексу України «не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, визначеними в підпунктах "в" - "ґ" пункту 157.1 цієї статті, особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій)


3. Законом України «Про громадські об’єднання» не врегульовано питання:

- правомочністі загальних зборів
- відсутній визначений кворум, який може бути на зборах товариства;
- невизначеність процедури голосування,
- подання запиту та отримання інформації;

Виникають питання що записати в статут для визначення правомочності загальних зборів - чи на підставі реєстру у день проведення загальних зборів чи за фактичною участю у прийнятті загальними зборами рішень?

Тому, згідно  п.2,п.4 Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

4. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Коментар: 

2. За загальним правилом рішення загальних зборів учасників товариства приймаються простою більшістю голосів від числа присутніх учасників. 

Коментованою статтею, а саме частиною другою, передбачені виняткові випадки, коли рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів учасників, присутніх на зборах, якщо інше не встановлено законом.

Установчими документами товариства може бути встановлений інший порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства за загальним правилом, а саме встановити норму, якою закріпити положення про прийняття всіх рішень товариства загальними зборами учасників більшість не менш як ѕ голосів учасників тощо. Але необхідно зазначити, що вказана норма не дає право учасникам занижувати поріг необхідної кількості голосів, а надає право лише його збільшувати.

4. Частиною 4 ст. 98 надається право учасникам товариства самостійно визначати порядок скликання загальних зборів в установчих документах товариства. Але для деяких видів товариств, порядок скликання загальних зборів законодавчо встановлений (акціонерні товариства, кооперативи), і в таких випадах учасники мають право конкретизувати закріплений порядок в установчих документах.

Встановлене правило стосовно вимоги учасників товариства, які володіють не менш як десятьма відсотками голосів, скликати загальні збори є імперативною нормою. У разі незадоволення такої вимоги, учасники товариства мають право самостійно скликати загальні збори. Відповідні положення є обов'язковими для всіх видів товариств та не можуть бути змінені в установчих документах. 

Тому вбачається, що визначення правомочності загальних зборів було б доцільно визначити виключно за результатами реєстрації, якою встановлюється число членів товариства, які беруть участь у зборах, (з врахуванням доручень, що мають право вони мати.

В нашому випадку це 1/3 членів товариства, (тобто 257 осіб)

Якщо взяти за аналог Закон про господарські товариства то за приписом ст.42 вказаного Закону рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, а з окремих питань - більшістю у 3/4 голосів. При цьому закон не встановлює обов'язковість при прийнятті рішення присутності зареєстрованих акціонерів понад вказану більшість.

З повагою,
член СТ ГО "АГРО"
Генадій Мондзелевський